Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!
Я иду по улице, уставший и поджатый. Солнце печет, а я мечусь в поисках своего спасения. Мои ноги вялые, но никакая усталость не сравнится с моим желанием уложиться на дно. Заходя в темные переулки, я попадаю в паутину закладок, которые манят меня своей обещанной убойной силой. Люди, сидящие вокруг, предлагают мне свои шприцы и обещают, что это мой выход.
– Вот, брат, попробуй – шепчет мне один из них, протягивая мне свою стремительную дозу. – Это настоящее убойное говно, ровно доставит тебя в рай. Только половины не раздербань, сразу всё себе дуй!
И я взял эту дозу, соглашаясь с диким влечением. Через пару мгновений, моя жажда кокаина была утолена. Но с каждым курилом, моя зависимость усиливалась. Я погружался в этот бездонный колодец, где боли и страдания уже не сравнить с абстинентным синдромом. Но я был рад, что нашел свое убежище. Один шаг ближе к моему мрачному счастью.
Дни смешивались с ночами, а я оказывался в вихре своей зависимости. В один из таких дней, когда интернет у меня отключился, я решил заняться чем-нибудь другим. Было нечто, что всегда вызывало у меня крайнее волнение и адреналин – игра в "Танки Онлайн". Но как же играть без интернета? Но тут мне вспомнился один "шоп", где было всё. Я сорвался с места и побежал в свою комнату в поисках своего ровного шопа.
Захожу на сайт, и вижу, что товара не осталось. Паника охватила меня, как мощный удар молота. Но тут, в дальнем углу были закладки, которые я решил просмотреть. Там было всё! Все мои желания исполнились, я нашел свеженький код, который позволял играть без интернета. Мои руки дрожали от волнения, и я сразу же принялся раздербанивать эту дозу на маленькие кусочки, чтобы сняться немного и затем вернуться к своей мечте – погрузиться в мир танков.
| Раздербаненная доза |
Длительность съема |
| 1 кусочек |
10 минут |
| 2 кусочка |
20 минут |
| 3 кусочка |
30 минут |
Я зажег свой шприц и начал дуть. Вдыхая пары кокаина, я отключился от реальности и погрузился в мир танков. Они были реальными, оживленными и скоростными. Мне казалось, что я сам сражаюсь в этих смертельных сражениях.
Когда я погружался в этот мир, я забывал о своих проблемах. Я был победителем, танковым героем, неуязвимым. Но каждая эйфория однажды заканчивается, и мне приходилось вернуться в реальность.
Моя зависимость была убойной, она раздирает меня изнутри. Я пытался контролировать дозы, но они все равно превращались в невероятные количества. Я становился заложником своего наркотического восхождения, и все остальное, включая игру в "Танки Онлайн", ступало на второй план.
С каждым днем, моя жизнь превращалась в сплошной хаос. Я был убит в игре несколько раз, не смог продержаться даже полчаса. Моя зависимость полностью управляла мной, и я понимал, что я потерял контроль. Я больше не мог сделать свою зависимость "контролируемой", и я осознал, что мой путь ведет к гибели.
Возможно, это не легкое признание, но я решил, что пора сняться и вырваться из этой жестокой игры. Больше нет места для кокаина и игр в "Танки Онлайн". Силы стихий охватили меня, и я понял, что у меня есть только одна жизнь, которую я должен спасти.